Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада. Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни Росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.

 Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 23 листопада о 16:00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Відвідайте у цей день місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті. Просимо також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у власних домівках, офісах – де б ви не

 були. Адже кожен вогник у вікні – це вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутнє.

 29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. З цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів із оточення під Іловайськом.

 російсько-українська війна розпочалася 20 лютого 2014 року, а бої за Іловайськ в серпні того ж року стали однією із кульмінаційних точок її початкової стадії, справивши серйозний вплив як на українське суспільство, так і на міжнародні відносини в Європі.

 29 серпня 2014 року агресор накрив вогнем наших захисників у полях із соняшником під час “зеленого” коридору. Там полягли 366 українських воїнів, 429 – зазнали поранень, 158 – зникли безвісти, 300 – опинилися в полоні. Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. Він – не просто нагадування про історичну мужність наших воїнів, але також символізує життя. Іловайськ – це не лише трагедія, а й сторінка української незламності, це чин і подвиг українських військових. Пам’ятаймо, що попри втрати та обман ворога наші воїни не здалися, а продовжили прорив із пастки та боротьбу. Цей день також допомагає нам пам’ятати про підступність та віроломність російського агресора, про те, що будь-які переговори із терористами та вбивцями є смертельно небезпечною справою, і що довіряти їм не можна. У цей день ми згадуємо тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а також десятки тисяч полеглих від 2014 року в сучасній російсько-українській війні захисників і захисниць України.

 Україна вже 10 років переживає найбільше випробування в новітній історії – веде збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора.

 24 серпня 2024 року виповнюється 33-тя річниця ухвалення Акта проголошення незалежності України. 23 серпня щороку відзначається День Державного Прапора України.

 у 1991 році Україна відновила свою незалежність не «завдяки колапсу радянської імперії», а навпаки – тоталітарну радянську систему було повалено завдяки прагненню до відновлення власної незалежності та зусиллями народів, поневолених комуністичним московським режимом; ухваленням Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року було цивілізовано та у правовому полі реалізовано право Українського народу на самовизначення.

 Але війна за Незалежність України триває. Агресор вторгся на нашу територію з наміром учинити те, що йому не вдалося за всі минулі роки і століття – підкорити Український народ.

 Сьогодні ми не лише відстоюємо своє природне право мати власну державу, захищаємо свій цивілізаційний вибір від вторгнення ворога – московії, яка нині має назву російська федерація. Ми боремося за саме існування Українського народу, за можливість для кожного з нас просто жити та не бути рабом або манкуртом. Зазіхаючи на державний суверенітет України, кремлівський режим спровокував хаос на європейському континенті, розбалансував чинну систему колективної безпеки та викликав несприятливі економічні, екологічні, політичні та інші наслідки у цілому світі. Тому зупинити агресора – завдання всіх цивілізованих націй.

 Сильна незалежна Україна – це держава, у якій об’єктивно зацікавлений світ. Відстоюючи власну незалежність сьогодні, ми убезпечуємо народи Європи, всі цивілізовані народи світу від можливих посягань з боку російського агресора. 

 Від імені Українського народу, виражаючи його суверенну волю, 28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України – головний нормативно-правовий акт держави, що став ядром консолідації українського суспільства. Конституція – наше національне надбання, вона відображає нашу багату історію, зокрема глибоке історичне коріння, тяглість і європейську зорієнтованість українського конституціоналізму. Цей документ є основним законом держави і моральним орієнтиром для її громадян, юридично закріплює незмінний упродовж століть цивілізаційний вибір Українського народу.

 В умовах повномасштабного вторгнення московських військ і численних злочинів окупантів, цінності, закладені в основному Законі України, для кожного з нас набувають ще вагомішого і більш глибинного змісту, оскільки ми вкотре змушені відстоювати у збройній боротьбі проти московської агресії своє життя і свій вибір, у той час, як московська влада продовжує спроби привласнити українську історію, відібрати у наших людей, дітей, майбутнє.

 У Конституції України закріплено суверенітет Української держави на всій її території, яка є недоторканною, а захист цього суверенітету є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу. Конституційний обов’язок щодо захисту України, її незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів, забезпечення економічної та інформаційної безпеки йде від серця кожного українця, виходить з глибин нашої історії та передається з покоління в покоління. 

   Шановні випускники! Вітаємо вас зі святом! Пролетіли шкільні роки - попереду довгий та дорослий шлях, важливі рішення та серйозні завдання. Нехай будь-який зроблений вибір виявиться вірним, а будь-який крок - правильним. Легких починань та великих успіхів. І найголовніше – не треба нічого боятися. Будь відкритим для всього і світ буде відкритий!

 Шановні вчителі, вітаємо з останнім дзвоником! Цей день символізує завершення важкої, але дуже важливої справи. Ваш внесок у життя наших дітей неоціненний, і ми цінуємо вашу самовідданість, терпіння та професіоналізм. Нехай літо принесе Вам заслужений відпочинок і натхнення для нових звершень! А найголовніше нехай принесе нам Перемогу, мир і спокій!

  Цьогоріч Україна вдруге відзначатиме День Європи 9 травня.

   Ця дата – чудова нагода висловити вдячність Європейському Союзу за підтримку та допомогу для протистояння російській збройній агресії. Зараз ми на шляху до перемоги у боротьбі за незалежність, демократію та відновлення миру!

  8 травня  День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Друга світова війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного перелаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Ця історія добре ілюструє, в який спосіб спільноти досягають важливих перемог. 

  Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Водночас українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.     

  Пам'ятаємо тих, хто загинув і вклоняємося перед героями, які боролися за рідну землю. Як тоді, так і сьогодні.

    26 квітня виповнюється 38 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.  Чорнобильська катастрофа 1986 року  вплинула на життя тисяч людей, ставши причиною численних смертельних випадків, небезпечних захворювань та інших проблем зі здоров’ям.

Аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології. З того часу в цю дату в Україні щороку вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також шанують ліквідаторів наслідків аварії.

    9 березня 2024 року Україна відзначає 210-річницю від дня народження видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка.

    З 47 років свого життя (народився у 1814 році – помер у 1861 році) Тарас Шевченко 24 роки перебував у кріпацтві, 10 років – на засланні, а решту життя – під наглядом жандармів.

    Творчість Шевченка – багатогранна, як і його талант. Шевченко Т.Г. був різнобічно обдарованим митцем, ліриком, творцем епічних поем, видатним драматургом. Літературна спадщина Тараса Шевченка, центральну роль в якій відіграє збірка поетичних творів «Кобзар», за правом вважається основою української літератури. «Заповіт» Великого Кобзаря перекладено більш ніж 100 мовами світу.

    Тарас Шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів.

Пам’ятники Великому Кобзареві встановлені в містах і селах не тільки України, а й у столицях і містах інших держав.

    Сьогодні, відзначаючи 210-річницю від дня народження Тараса Шевченка, ми вклоняємось перед Великим Кобзарем, який своїм життям, своєю наскрізною українською вдачею, своїм безсмертним словом – є прикладом невтомного борця за волю, правду, мир та єднання.

    24 лютого 2024 року виповнюється два роки від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.

  Під надуманим приводом захисту російськомовного населення від уявних утисків та обмежень, кремль насправді поставив за мету знищити військовим шляхом українську державу та ідентичність. Водночас ця агресія виявилася викликом міжнародному світовому порядку, створеному після Другої світової війни, порушила загальну стабільність у Європі та стала глобальною загрозою для світової безпеки. Та військова агресія консолідувала українців. Наша єдність стала основою супротиву. Зупинити наступ військ рф, зірвати їхні плани щодо захоплення України за лічені дні, вдалося лише завдяки спільним зусиллям Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших військових формувань, масового волонтерського руху і просто українців, що піднялися на боротьбу з ворогом. Ми маємо й надалі залишатися консолідованими як усередині держави, так і на міжнародному рівні задля перемоги над агресором й розбудови демократичної правової Української держави в сімʼї європейських націй.

    Кожен українець сьогодні має усвідомлювати необхідність особистої активної участі в обороні держави – чи на фронті, чи в тилу.

   Схиляємо голови в пам’ять про тих, хто віддав своє життя за наше майбутнє. Дякуємо кожному, хто взяв в руки зброю і захищає Україну й нашу громаду на фронті. Кожному, хто волонтерить, донатить і підтримує наших воїнів. Хто допомагає внутрішньо переміщеним  та соціально-незахищеним українцям. Дякуємо працівникам гуманітарної сфери, підприємцям, спеціалістам комунальних служб, виробництва, сфери послуг, які своєю працею, сплаченими податками, донатами на армію наближають нашу Перемогу.

    20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної сотні. В пам’ять про героїзм учасників Революції Гідності, які поклали своє життя за гідне європейське майбутнє України.

    У списку Героїв - 107 імен. Найменшому з них, Назарієві Войтовичу, назавжди залишилося 17 років. Найстаршому, Іванові Наконечному – 82.

    Це – день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але він покликаний ушановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.

   22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки, яке сталося у 1918 році, та проголошення Акта Злуки українських земель, що відбулося 1919-го.

Проголошення Соборності 22 січня 1919 року, коли Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в соборну державу, увінчало прагнення до єднання українців, розділених кордонами тогочасних імперій. Ця подія повністю руйнує твердження російської пропаганди, буцімто українські землі вперше об’єднав Сталін у 1939 році. Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки залишався ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу. Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів. На початку ХХ століття українці об’єдналися після падіння імперій. Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги. Радянська та російська пропаганда протиставляла українські регіони, нав’язувала уявлення про різні “сорти” українців. Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє. Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, боремося з окупантами, створюємо знакове і важливе, адже ціль у нас спільна: незалежна, демократична і соборна Україна. Єднаймося!

  Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

  У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Долучіться в цей день о 16.00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.

  Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

  Закликаємо також людей по всьому світу засвітити вогник у домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Захід приурочено до Дня пам'яті Захисників України, що відзначається 29 серпня. Щорічну акцію, яка проходитиме вже вшосте, започаткував у 2018 році батько загиблого Героя російсько-української війни, “кіборга” Олексія Дурмасенка, Олег Дурмасенко спільно з Таїсією Братасюк та Дмитром Примаченком. Кожного року тисячі українців беруть в участь у Забігу, щоб вшанувати пам'ять тих, хто загинув, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, а також продемонструвати вдячність рідним полеглих Воїнів. Кожен учасник має пробігти обрану ним дистанцію із закріпленим на футболці ім'ям людини, яка віддала життя в боротьбі за вільну Україну, та поділитися у соціальних мережах історією про Героя, за якого біжить, з хештегами #БіжуЗаГероя_2023 та #забіг2023.

 24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку Москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році. Своєю збройною агресією Росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки, встановлену після Другої світової війни. Світ знову зіткнувся з режимом, який прагне силової ревізії кордонів і прямує до новітнього тоталітаризму. Цей режим назвали «рашизмом» для означення псевдоідеології, замішаної на поєднанні ідей фашизму й більшовизму, нацизму та євразійства, реваншизму і ксенофобії, що прикриваються «православ’ям» та «величчю російської культури». Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму, що 9 років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у війні на сході України, поширюючи на весь світ дезінформацію, брехню про «Донецьку та Луганську народні республіки», які насправді є підконтрольними Москві окупаційними режимами в Донецькій та Луганській областях України. Путін намагався переконати світ, буцімто в Україні триває «громадянська війна». Останні 30 років Російська Федерація цілеспрямовано підживлювала імперські амбіції, що зазнали удару через розвал Радянського Союзу, й відпрацьовувала методи відновлення імперського проєкту. Проводила військові спецоперації під різними назвами – «інтернаціональна допомога», «примушування до миру», «внутрішній громадянський конфлікт», «операція з повернення до складу Росії», «визволення», «спеціальна військова операція». За рік, що минув від повномасштабного вторгнення, Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає. Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності, геноцид українського народу. Російська держава й ідеологія рашизму, яку сповідує російський політикум, офіційно заперечують існування українців як окремої нації, а ті, хто не погоджуються з цим, підлягають фізичному знищенню. На тимчасово окупованих українських територіях росіяни повторюють найгірші практики нацизму – масові розстріли, депортації, знущання з цивільного населення, умисне плюндрування та розкрадання приватної власності та цінностей. Різанина в Бучі, Ізюмі, масове знищення людей у Маріуполі стали наочним проявом геноцидної політики Москви. Звірства, воєнні злочини, зґвалтування, вчинені російськими загарбниками в Україні, шокували світ. Не маючи спроможності перемогти на полі бою, російська держава-терорист вдається до варварських обстрілів українських міст та критичної інфраструктури. Більшість ракетних атак були націлені на цивільні об’єкти. Руйнуючи нашу енергетику, російські терористи прагнуть спричинити в Україні гуманітарну катастрофу та суспільний хаос, знищити економіку та позбавити міста життя. Повномасштабний напад пришвидшив консолідацію української нації. Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ РФ вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України та масового волонтерського руху. Перемога України – запорука світової стабільності. Шляхом брутального, демонстративного порушення норм міжнародного права, РФ прагне демонтувати міжнародний порядок, заснований на правилах, зруйнувати єдність демократичних країн та повернути світ в епоху імперій, сфер впливу та колоніальних воєн. Замість сили права Москва прагне нав’язати світові право сили. Реалізація цього російського сценарію неминуче призведе до хаосу, воєн, конфліктів та глобальної нестабільності у світі. Враховуючи такі глобальні виклики, як зміна клімату, скорочення природних ресурсів, нестача продовольства, путінський сценарій поставить людство на межу катастрофи. Тому світ має об’єднатися – щоб зупинити Росію. Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, свої ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу. Ми вдячні союзникам за потужну військову, політичну, економічну, фінансову та гуманітарну підтримку. Втім, для остаточної перемоги Україна потребує ще консолідованішої допомоги, передусім – у військовій сфері. Українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. У лютому 2022 року чимало політиків на Заході були переконані, що ми не вистоїмо проти цієї навали. Але за рік великої війни Збройні сили України захистили Київ, вигнали окупантів з півночі України, провели успішні Харківську та Херсонську наступальні операції. Сьогодні Україна ефективно стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української землі. Тож наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім’ї європейських народів